Шановний читачу, чи знаєте Ви, що найяскравіші об’єкти культурної спадщини зосереджені в історико-культурних заповідниках? Кожен із них має свою неповторну історію, кожен напрацював власний досвід у вирішенні комплексу пам’яткоохоронних та музейних питань. Одним із таких заповідників є унікальний за насиченістю у відсотковому відношенні пам’яток до рядової забудови, за розташуванням, кількістю різновидів об’єктів культурної спадщини, їхнім хронологічним діапазоном, характером і цінністю – Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ» (Заповідник), створений 1987 р.

Заповідник є провідною культурно-освітньою установою в структурі Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій.

Ідея створення Заповідника зародилася з кінця 1970-х рр., коли виникла потреба у забезпеченні охорони добре збереженого історичного Подолу та частини Верхнього міста, де було проведено багаторічні  плідні наукові дослідження.

90-ті рр. характеризуються інтенсивним розвитком Заповідника. Цей період співпадає з державотворчими процесами в Україні, що мали безпосередній вплив на підвищення інтересу до пам’яток культурної спадщини та самоідентифікації українського суспільства.

Кінець 90-х рр. ХХ ст. – до сьогодення – період сталого розвитку Заповідника. Станом на 2021 р. у межах 175 гектарів заповідної території налічується близько 400 об’єктів культурної спадщини.

Територія Заповідника включає потужні археологічні шари глибиною залягання до 10–12 м із комплексними пам’ятками археології, такими як національного значення («Місто Володимира – дитинець стародавнього Києва з фундаментами Десятинної церкви» із складовими – залишками фундаментів церков і палаців, поселень, могильників), так і місцевого значення («Культурний шар Подолу», «Культурний шар Замкової гори», «Культурний шар гори Дитинки» тощо). Також на території Заповідника розташована частина пам’ятки ландшафту – «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра», а також пам’ятки містобудування та архітектури – комплекс споруд Контрактової площі, Х ст. – кін. ХХ ст., комплекси Свято-Покровського жіночого монастиря (1888–1898 рр.), Братського Богоявленського монастиря і Київської духовної академії (ХVII–XХ ст.), Флорівського Вознесенського монастиря (ХVII–XІХ ст.). Знаходиться ряд окремих пам’яток архітектури та історії: Новий Контрактовий будинок (1815–1817 рр.), Київська духовна семінарія (1899–1901 рр.), церква Покрови Пресвятої Богородиці (1766–1772 рр.). Встановлені пам’ятники князю Володимиру, українському філософу, поетові Г. Сковороді та ін. Крім унікальних комплексів та пам’яток національного і місцевого значення є щойно виявлені об’єкти культурної спадщини. Всі вони мають значний туристично-рекреаційний потенціал.

Заповідник славиться унікальними колекціями двох музеїв: Музею історії Михайлівського Золотоверхого монастиря (вул. Трьохсвятительська, 6) та Музею «Кам’яниця київського війта» (вул. Костянтинівська, 6/8).

Основні завдання Заповідника:

• Науково-дослідна діяльність у сфері вивчення та обліку нерухомих об’єктів культурної спадщини.
• Охорона нерухомих об’єктів культурної спадщини, моніторинг їхнього стану й використання, здійснення заходів із реставрації, ревалоризації та реабілітації.
• Науково-фондова, експозиційна та культурно-просвітницька діяльність, організація туристично-екскурсійної роботи.